Поділ майна подружжя: від півтора десятка позовів до договору в нотаріуса

Клієнт звернувся з позовом про поділ спільного майна подружжя — порівну. Інша сторона з таким поділом не погодилася. У відповідь було ініційовано близько п’ятнадцяти судових процесів про стягнення боргів на користь «дружніх» кредиторів: стверджувалося, що майно придбане за позичені кошти, а отже, разом з активами ділити треба і борги.

Боргові зобов’язання, які з’являються лише після подання позову про поділ майна і лише перед наближеними до однієї сторони особами, потребують перевірки на реальність. Якщо позики насправді не було, це не цивільний спір про борг, а спроба штучно зменшити частку другого з подружжя.

Клієнт вступив у кожен із процесів, ініційованих кредиторами. У справах було заявлено клопотання, спрямовані на перевірку справжності боргових документів і реальності передачі коштів. Паралельно за фактом можливого шахрайства було розпочато кримінальне провадження. Отже, позиція протилежної сторони опинилася під перевіркою одразу у двох площинах — цивільній та кримінальній.

Через пів року сторони дійшли того, з чого починали: майно поділено порівну. Спір завершено укладенням договору про добровільний поділ майна, посвідченого нотаріусом.

Штучне створення боргів — поширений спосіб вплинути на поділ майна, але він не витримує послідовної процесуальної протидії: участі в кожній справі, перевірки доказів і, за наявності підстав, кримінально-правової оцінки. У майнових спорах тверда позиція в суді часто є найкоротшим шляхом до мирної угоди.